Якщо мед, то і ложкою

Дата публикации: 26 Авг 2016 Рубрика: Юмор. Автор: Александр Крутоус

Згадую дитинство іноді з посмішкою і якоюсь теплотою. Канікули проходили далеко від дому, школи і на «ура», як у одних дідуся і бабусі, так і в інших.

На хуторі у діда Зінова було два вулики. Я дуже любив свіжий домашній хліб, тільки з печі (бабуня Наталка пекла хліб: високі паляниці, на цілу неділю і складала у велику каструлю). Намажеш хліб домашнім маслом, а тут ще дід викачав меду. Та зверху ще й з медом. Справжня райська їжа. А коли парне молоко. Відчуваєте, слинка потекла до підлоги. Так от і у мене, поки пишу ці рядки. У прямому розумінні я відчув, що таке «якщо мед, то і ложкою».

Заходили до мене частенько мої двоюрідні брати Сергій і Микола. Ми то на рибалку ходимо, то разом гуляємо, то допомагаємо дідові Зінову корів пасти.

Одного разу до обіду попасли череду. Поки корів доїли, і вони на тирлі відпочивали, ми з хлопцями пішли пообідати. Хата дідова крайня на хуторі. Вже до неї метрів 50 залишилось. А тут Сергій стрибав по камінням, та як закричить і дременув до дому. Ми за ним. Забігли у сіни, двері зачинили, а він каже: «Мене бджоли покусали. Я на рій видно наступив». Дійсно, обкусаний він був добре. У кожному місці не один укус, а по три-чотири жала витягували. Вся спина у червоних плямах була. Слава Богу, все для нього обійшлося добре. Діду Зінову сказали про рій. Він пішов і зібрав його у відро. Так у діда з’явився ще один вулик. А хто йому допоміг у цьому? Ми. Зразу видно, що не дарма хліб з медом їли.

kabaku

* * *

Буде і на нашій вулиці свято, а не буде, і на сусідній підслухаємо. Людська натура.

* * *

З одного дерева ікона і лопата. Хрестом хрестили і на нім про гріхи сповістили.

* * *

Чужому лихові не смійся, бо на своєму точно не посмієшся.

* * *

Багатство не знає меж, а бідність знає межу, за якою себе вже не пам’ятає.

* * *

Хто шукає роботу, а хто – притулок.

* * *

Девіз критиків. Якщо не вмієш рифмувати,тоді йди критикувати.

* * *

Він був розумною людиною у рамках розумного.

* * *

Знає кума – знає півсела, не взнає кума – буде сміятися півсела.

бандурист

* * *

Криниця – девіз: «Є водиця, та треба потрудитися».

* * *

До булави треба голови, а до жезлу правильного капелюха.

* * *

Завжди ревли батьки, як (дит)яслі повні.

* * *

Ліки навколо нас: діти, жінка, теща.

* * *

Курс молодого козака. Ще молоко на вусах не обсохло.

* * *

Плакали твої гроші, коли очі бачили, куди клали, а руки не бачать, як їх  зараз взяти.

* * *

Якщо мед, то і ложкою, якщо по хребту, то і лопатою. Крайнощі різних широт.

козаки поют
Оцените статью 1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 голосов, средний балл: 5,00 из 5)
Загрузка...

Ваш комментарий

Внимание: Комментарии модерируются, и это может вызвать задержку их публикации. Отправлять комментарий заново не требуется.